Двадцять років вів міжнародний культурний проєкт «Інтеркультура», а тепер очолює центр «Cooperate for Life», на який той перетворився. Пише музику з 1973 року, пісні — українською та есперанто, а есперанто ще й викладає за власною методикою; фотографує з 1978 року. З 2022 року живе у Швейцарії, тепер — у кантоні Во, і займається всім цим одночасно.
Очолює Глобальний центр підтримки еко- та інтеркультурних рухів «Cooperate for Life», на який 2025 року перетворилася «Інтеркультура». У центрі — глобальні рухи FORPEACE, KlimMate, Pandemi та AI-friend, лінгвоцентр зі SEPTIMA і RefrenDoo, а у Швейцарії — асоціація Interkultura Svislando й флешмоб-парад «Force for Peace» у Лозанні.
Сайт Cooperate for LifeГлобальні рухи
У Швейцарії й онлайн
Пише музику з 1973 року, з чотирнадцяти: пісні й балади, хорові, камерні й симфонічні твори, рок і world music. Тепер дає нове життя пісням і віршам, написаним понад сорок років тому: сам аранжує їх і оркеструє. Пісні на есперанто й українською — на його YouTube-каналі.
Есперанто для нього — народна дипломатія через мову. Він викладає його за власною рефренною методикою — на семиденному пісенному курсі SEPTIMA і в RefrenDoo; на тій самій методиці виросли «Мова робінзона» й «Лінгво-ринг». А ще організовує події Interkulturo, де сходяться есперанто, музика й люди різних культур. Тепер — у Швейцарії.
Мобільна фотостудія Magpie Studio: професійне світло приїжджає до людини — у старовинний замок, у сад, на концерт чи виставку. «Кожна зйомка для мене — як сеанс арт-терапії».
Його міжнародна онлайн-ініціатива, що об'єднує фотографів, які шукають і знімають людську красу. Зйомку можна замовити у своєму місті.
Одна біографія, чотири справи
Музику пише з 1973 року. 1980 року сам вивчив есперанто й одразу почав викладати та писати пісні. Його гурт «Натхнення» 1986 року представляв СРСР на рок-фестивалі в Мартіні (Словаччина), а наприкінці 1980-х гурт записав авторський диск на есперанто на фірмі «Мелодія». З 1989-го в Стокгольмі з нуля збудував студію звукозапису Magpie production. 2000 року склав власну рефренну методику вивчення мов і на ній — семиденний курс есперанто SEPTIMA на кількох сотнях спеціально написаних пісень. На методиці й SEPTIMA побудовано також RefrenDoo.
Почав із чорно-білої плівки у фотостудії батька — найкращій у місті: колажі, плакати, портрети завбільшки до метра на півтора. З 1980 року — слайди й світломузичні проєкції.
Ще 1997 року разом із братом Юрієм заснував творче об'єднання GAUDEAMUS: якщо Грінпіс захищає природу, то культуру теж має хтось захищати. З нього 2005 року в Києві виріс Навколосвітній Караван «Інтеркультура» — фестивалі мов, книжкові акції, медіа-рухи, паради флешмобів. За даними організації, підтримано понад 500 ініціатив.
Архів «Інтеркультури» 2005–2017З 2026 року громадська справа, музика, мова й фотографія йдуть разом. До цього 2019 року цифрова фотографія повернула його до професійної зйомки, 2022 року війна змусила переїхати до Швейцарії — фототехніку вдалося вивезти «з-під бомб», а 2025 року в кантоні Во з'явилася асоціація Interkultura Svislando.
Повна історія
Полтавчанин, композитор і диригент, а ще лінгвіст. Музику пише з 1973 року, з чотирнадцяти. 1980 року сам вивчив есперанто й одразу почав його викладати та писати на ньому пісні. Того ж року полтавські журналісти прозвали його «Містером Великим Натхненням», а його гурт згодом назвався «Натхнення». «Натхнення» став першим українським есперанто-гуртом, що представляв СРСР на міжнародному рок-фестивалі в Мартіні (Словаччина, 1986), а наприкінці 1980-х записав на фірмі «Мелодія» диск його пісень на есперанто «Destin’».
З 1989 року — Стокгольм: він з нуля збудував там професійну студію звукозапису Magpie production і кілька років безкоштовно записував есперанто-гурти з усього світу. Паралельно вів неформальний проєкт «Полтава — Стокгольм», завдяки якому десятки полтавських музикантів і художників виступали й виставлялися у Швеції.
1997 року на Всесвітньому молодіжному конгресі есперанто в Угорщині разом із братом Юрієм заснував творче об'єднання GAUDEAMUS: якщо Грінпіс захищає природу, міркували вони, то культуру теж має хтось захищати. GAUDEAMUS став прообразом «Інтеркультури». Ще до Каравану з'явився й Міжнародний центр розробки та впровадження передових комунікативних технологій, де розробляли власні формати.
2000 року склав власну рефренну методику вивчення іноземних мов, а на ній — семиденний пісенний курс есперанто SEPTIMA, побудований на кількох сотнях спеціально написаних пісень; 2002 року про курс писав журнал La Ondo de Esperanto. На методиці й курсі SEPTIMA побудовано також RefrenDoo. Курс він веде й надалі — зокрема, у Києві в січні 2017 року. Пізніше на методиці виросли проєкти «Мова робінзона» і «Лінгво-ринг»: у Міжнародний день миру 2015 року він із Майдану оголосив «Лінгво-ринг» — виклик найкращим лінгвістичним методикам світу приїхати до Києва.
Саму назву «Інтеркультура» 2005 року позичили в проєкту ЮНЕСКО середини 1990-х, побудованого на есперанто. Коли стало зрозуміло, що швидко підготувати Навколосвітній Караван не вдасться, підготовку перетворили на самостійну справу: міжнародний статус проєкту почали використовувати і для внутрішніх питань країни, і для міжнародних. Проєкти обкатували на українському культурному ландшафті, залучаючи посольства, журналістів, відомих людей, міністерства й молодь.
Звідси — рухи, які він започаткував і координував: «На підтримку національних та етнічних мов та культур» (1997), «Дітям планети — спільну мову» (2000), «НАБАТ-2020» (2003), «На підтримку проектів та резолюцій ЮНЕСКО» і медіа-рух «Чисті канали» (2006), «SOBI RAJ» і Всесвітній рух «Еко-Культура» (2008), «Сила для миру» / FORPEACE (2009). Звідси ж формат «Парад фестивалів» (2004) і річні формати: 2009-й — Рік ініціатив, 2010-й — Рік взаєморозуміння, 2011-й — Рік взаємодії. 2025 року «Інтеркультура» перетворилася на Глобальний центр підтримки еко- та інтеркультурних рухів «Cooperate for Life», який він очолює.
Вигадує не окремі заходи, а формати з правилами, які можуть повторити інші: «Книжкова хвиля», «Парад флешмобів», «Чайна вечеря», де замість критики — лише зустрічні пропозиції. І віддає їх: «Червону книгу української культури» передав братам Капрановим просто в ефірі радіо «Ера FM», коли побачив, що вони роблять те саме.
Без рекламного бюджету, але з точним розрахунком: подію будує так, що вона сама стає новиною. Медіа-рух «Чисті канали» зібрав десять теле- й радіокомпаній як співучасників, а акція «Відчуй смак рідної мови» стартувала в прямому ефірі радіо «Культура».
Коли рейдери зруйнували дитячу бібліотеку в Полтаві, акція вийшла масштабною: долучилися міністерства, культурні центри, школи й інші установи, а київські школярі принесли улюблені книжки. Біля Золотих воріт із них склали браму, а вночі кілька тонн книжок поїхали до Полтави.
ООН, ЮНЕСКО, чотири міністерства, шість іноземних культурних центрів, шістнадцять посольств, Всесвітня есперанто-асоціація. А в Стокгольмі роками безкоштовно записував есперанто-гурти й допомагав десяткам полтавських музикантів і художників виступати й виставлятися у Швеції.
Заходи без алкоголю й тютюну — уперше цей формат застосували на «Трипільському колі» 2008 року. Фестиваль замість конкурсу: за десять років підтримав лише два конкурси. У перші роки навіть забороняв використовувати логотип «Інтеркультури», щоб тим, кому допомагають, було видно: від них нічого не треба.
«Фотосесія передусім має бути приємною». Щирість, живий контакт і натхнення — те, що допомагає йому знайти спільну мову з людиною в кадрі. А студія мобільна: вона їде до людини, а не людина до студії.
«Мир як мета, культура як засіб, мова як інструмент»